Роль інформації в комерційній діяльності

Щоб успішно орієнтувати виробництво на вимоги ринку, потрібно перш за все добре його знати. Інформаційний інструментарій комерційної діяльності – це, по суті, його буквар, який повинен бути освоєним кожним, хто взявся за цю справу.

Вивчення ринку – важлива функція комерційної діяльності, в результаті реалізації якої, підбираються потенційні покупці. Перша ступінь в цьому процесі – сегментація ринку, поділ його, що дозволяє модифікувати якісні характеристики товару у відповідності з запитами окремих груп потенційних споживачів, створює основу для вибору стратегії і дає можливість більш-менш точно визначити сумарний об’єм ринку. Сегментація дає конкретні аргументи для реклами і продажу товарів відповідної номенклатури, визначених споживчих властивостей.

У діяльності великих фірм, особливо в ТНК, що представляють собою комплекси великого числа повсякденно зв'язаних і взаємодіючих підприємств, розташованих у різних країнах, передача інформації є неодмінним і першорядним фактором нормального функціонування фірми. При цьому особливого значення набуває забезпечення оперативності й вірогідності відомостей.

Для багатьох фірм система внутріфірмової інформації вирішує завдання організації технологічного процесу й носить виробничий характер. Це стосується насамперед процесів забезпечення підприємств кооперованою продукцією, що надходять зі спеціалізованих підприємств по внутріфірмових каналах. Тут інформація відіграє важливу роль у наданні відомостей для прийняття управлінських рішень і є одним з факторів, що забезпечують зниження витрат виробництва й підвищення його ефективності. Особливу роль грає прогнозування ринкових процесів.

Важливе значення має інформація про виникнення в ході виробництва відхилень від планових показників, що вимагають прийняття оперативних рішень.

Істотну роль у прийнятті рішень грає науково-технічна інформація, що містить нові наукові знання, відомості про винаходи, технічних новинках своєї фірми й фірм-конкурентів. Це безупинно поповнюваний загальний фонд і потенціал знань і технічних рішень, практичне й своєчасне використання якого забезпечує фірмі високий рівень конкурентоспроможності.

Інформація є основою для підготовки відповідних доповідей, звітів, пропозицій для вироблення й прийняття управлінських рішень.

Зміст кожної конкретної інформації визначається потребам управлінських ланок і вироблюваних управлінських рішень. До інформації, пред'являються певні вимоги:

-стислість, чіткість формулювань;

-точність;

-вірогідність.

Особливу роль для фірм має зовнішня інформація, що надходить із зовнішнього середовища. Найчастіше такою інформацією є інформація про кон'юнктуру, що складається на ринку. Особливу важливість ця інформація здобуває для фірм і підприємств, що збираються виходити на ринок. Ця інформація розв'язує таких важливих проблемы для фірм: що робити, у якому обсязі, і для кого буде випускатися продукція. Без рішення цих проблем, фірма приречена.

Інформація подібного роду може бути отримана куплена за певну суму в спеціалізованих компаній, що займаються збором інформації, у фірм-конкурентів, статистичних органів, крім того, може бути отримана із засобів масової інформації й інших джерел. Таким чином, інформація відіграє величезну роль і є невід'ємною частиною її функціонування.

Штрихове кодування.

Одною з найпоширеніших форм кодування є штрихове кодування.

Штриховий код - графічний об'єкт прямокутної форми, що складається з послідовності відрізків суцільних ліній різної товщини та комбінації цифр і представляє певну інформацію у вигляді, зручному для зчитування технічними засобами (сканерами)

Штрихове кодування базується на застосуванні двійкової системи числення: інформація запам'ятовується як послідовність нулів і одиниць, причому широкі смуги (темні чи світлі) означають 1, вузькі - 0. Інформація, що міститься в коді, може бути надрукована в явному вигляді під кодом (розшифрування). Відповідно до прийнятого порядку, виробник товару наносить на нього штриховий код, сформований з використанням даних про країну місцезнаходження виробника і коду виробника. Код виробника привласнюється регіональним відділенням міжнародної організації EAN International. Такий порядок реєстрації дозволяє виключити можливість появи двох різних товарів з однаковими кодами. Існує два способи штрих-кодування інформації: лінійний і двовимірний.

Лінійними (звичайними) називаються штрих-коди, які зчитуються в одному напрямі (по горизонталі). Найбільшпоширенілінійнікоди: EAN, UPC, Code39, Code128, Codabar, Interleaved 2 of 5. Ними можна закодувати невеликий обсяг інформації (20-30 символів; як правило, цифр).Найпоширеніші - цe 13 розрядний європейський код EAN-13 ( European Article Numbering ) і повністю сумісний з ним 13-розрядний код UPC, застосовуваний у США і Канаді.

Наведемо приклад лінійного штрих-коду:

Рис.4. Структура штрихового коду

Структура коду, як правило, розшифровується так: перші 3 цифри означають країну-виробника (див табл.2.1), наступні 4 цифри - код підприємства-виробника, далі 5 цифр - код продукту (див табл.2.1), а остання цифра - контрольне число. Можливі варіанти, коли для коду країни-виробника відводиться 2 цифри, а для виробника - наступні 5 цифр; або перші цифри позначають вид товару. Контрольне число визначається за допомогою відповідних математичних операцій з попередніми цифрами коду.

Розрахунок контрольної суми

1. Скласти цифри, що стоять на парних місцях ШК 6 +0 +7 +2 +1 +0 = 16.

2. Отриману суму помножити на три 16 * 3 = 48.

3. Скласти цифри, що стоять на непарних місцях ШК (крім самої контрольної цифри) 4 +0 +3 +6 +1 +2 = 16.

4. Скласти числа, отримані в пунктах 2 і 3 48 +16 = 64.

5. Відкинути десятки 64-60 = 4.

6. З числа 10 відняти отримане в пункті 5 10-4 = 6

7. Результат повинен збігатися з контрольною цифрою.

Знак ">" наприкінці коду означає, що товар виготовлено за ліцензією.

Таблиця 1.

Штрихові коди країн

Код країни Назва країни Код країни Назва країни Код країни Назва країни
00-09 США,Канада 45,49 Японія Ізраїль
30-37 Франція Англія Швеція
Болгарія Греція Колумбія
Хорватія Португалія Аргентина
40-44 Німеччина Ісландія Бразилія
460-469 Країни СНГ Данія Іспанія
Тайвань Польща Туреччина
Естонія Угорщина Сінгапур
Україна Китай 90-93 Австрія
Гонконг Норвегія Малайзія

Двовимірними називаються коди, розроблені для кодування великого об'єму інформації (до декількох сторінок тексту). Двомірний код зчитується за допомогою спеціальних пристроїв в двох вимірах (по горизонталі і по вертикалі). Найбільш поширеними двовимірними кодами є: Datamatrix, Data Glyph, Aztec:

Рис.5. Приклади двовимірних штрих-кодів

Зчитування інформації, що відображена за допомогою штрихового коду, здійснюється сканерами. Це оптичні прилади, які випромінюють інфрачервоне світло на зображення штрихового коду та сприймають відбиті світлові промені і перетворюють їх в електричний сигнал для подальшої обробки.

Після сканування зображення із штрих-кодом сканер визначає наявність на картинці чорних смуг. Якщо в сканері немає вбудованого декодера (блок розшифрування штрих-коду), сканер передає в приймальний пристрій серію сигналів, які відповідають ширині чорних і білих смуг. При наявності внутрішнього декодера, сканер розшифровує штрих-код і передає інформацію в приймальний пристрій (комп'ютер, касовий апарат і т.д.) відповідно до сигналів інтерфейсу, що визначаються моделлю сканера.

Система штрих-кодів застосовується в будь-якому виді діяльності, де є потреба в обліку, контролі та управлінні рухом одиниць обліку та електронній передачі даних. Вона дозволяє автоматизувати ці процеси, зменшити кількість ручної праці та затрати часу, підвищити швидкість, точність та ефективність виконання у різних галузях:

· виробництво (деталі, вузли, комплектуючі);

· сфера послуг;

· облік документів;

· гуртова торгівля;

· роздрібна торгівля.

Розроблено багато різноманітних технічних пристроїв для ство­рення та зчитування штрихових кодів (рис. 1). Розглянемо їх стосовно окремих технологічних операцій.

Створення— для створення штрихових кодів та етикеток або ярликів із штрих-кодовими позначками розроблені спеціальні програми, які автоматично формують штриховий код або етикетки з включенням до них штрихових кодів, текстів, логотипів та іншої інформації.

Друкування— спеціалізовані термо- та термотрансферні прин­тери наносять зображення штрихового коду на проміжний носій — етикетку, що має клейку основу. Спектр існуючих принтерів дуже широкий. Вони можуть бути стаціонарними або переносними.

Перевірка— перевірку відповідності надрукованого штрихового коду до його параметрів, що задані у стандартах, роблять за допомогоюверифікатора — пристрою, який вимірює числові значення його геометричних та оптичних характеристик.

Зчитування— зчитування інформації, що відображена за допомогою штрихового коду, здійснюється сканерами. Це оптичні прилади, які випромінюють інфрачервоне світло на зображення штрихового коду та сприймають відбиті світлові промені і перетворюють їх в електричний сигнал для подальшої обробки.

Широко розповсюджені наступні види сканерів:

ССО-СКАНЕР — найпростіший і найпоширеніший сканер. Має обмеження для зчитування по довжині кодів — до 60 — 80 мм;

«СВІТЛОВЕ ПЕРО» — контактний сканер у вигляді олівця. Застосовується для зчитування інформації у важкодоступних міс­цях, з неплоскої поверхні, не має обмежень по довжині кодів;

ЛАЗЕРНИЙ СКАНЕР — це безконтактний сканер, який може зчитувати штриховий код з відстані (до 10 м). Застосовується для зчитування штрихових кодів на товарах, що рухаються, з піддонів на складі, через скляні перегородки і т. п.;

БАГАТОПЛОЩИННИЙ СКАНЕР — стаціонарний сканер, який має систему дзеркал, що розгортають зчитуючий промінь у різних площинах. Для зчитування достатньо пронести зображення штрихового коду над поверхнею сканера. Такими сканерами, як правило, обладнують робочі місця касирів.

Рис. 1. Технічні засоби нанесеннята зчитування штрихових кодів

Декодування— здійснюється за допомогою декодерів — пристроїв, які розпізнають штриховий код, перевіряють правильність його зчитування та передають на подальшу обробку.

Переносні накопичувачі даних —це особливі сканери, що мають вбудований декодер, пам’ять, LCD—дисплей. Пристрій попередньо програмується, що створює можливість виконувати деякі дії з одержаною інформацією самостійно. Переносні накопичувачі даних застосовуються для збору інформації про кількість того чи іншого товару на базі, у торговельному залі, безпосередньо на транспортному засобі. Спеціальний пристрій для зв’язку з комп’ютером — база, дозволяє переносити зібрані дані у необхідний документ: рахунок, накладну, касовий чек, і т. п. або навпаки.

Електронні контрольно-касові апарати(ЕККА) — електронні апарати для реєстрації касових операцій, збору, зберігання, обліку і видачі фінансової та іншої звітної інформації. В залежності від конструкції та функціональних можливостей ЕККА поділяються на портативні, автономні та системні; за призначенням — на універсальні та спеціалізовані. Технічними умовами, що діють в Україні, передбачено наявність можливості підімкнення зовнішніх пристроїв для зчитування штрихових кодів до універсальних автономних стаціонарних та системних ЕККА. Моделі ЕККА, які відповідають технічним вимогам та дозволені для експлуатації в Україні, вносяться в Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем. ЕККА, обладнані засобами зчитування штрихових кодів з товарів, дозволяють автоматизовувати касові операції, швидко та безпомилково обслуговувати покупців, підвищити продуктивність праці касирів та менеджерів торговельних підприємств.


3053218494837288.html
3053247877492708.html
    PR.RU™